Індекс рубрикатора НБУВ: Ф024 + Х915.232.5

Рубрики:

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Європейський Союз

Шифр НБУВ: Ж68306 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто період в історії української зовнішньої політики та сучасних міжнародних відносин, який розгортався на межі ХХ - ХХІ ст. Висвітлено процес міжнародного визнання України, показано етапи прийняття найважливіших законодавчих актів вітчизняної зовнішньої політики. Проаналізовано діяльність української держави в міжнародних організаціях, а також її двосторонні відносини з близько 100-а країнами світу.

Рассмотрен период в истории украинской внешней политики и современных международных отношений, существовавший на рубеже ХХ - ХХІ ст. Освещен процесс международного признания Украины, показаны этапы принятия важнейших законодательных актов отечественной внешней политики. Проанализированы деятельность украинского государства в международных организациях, а также его двухсторонние отношения приблизительно со 100 странами мира.

Проаналізовано політику країн-членів ЄС у сфері безробіття, а також ситуацію в соціальній сфері в країнах-кандидатах на вступ до ЄС, зокрема Росії і України, та можливості їх вирішення в контексті європейської інтеграції.

Висвітлено історію розвитку процесу європейської інтеграції протягом останнього десятиріччя ХХ ст., яке ознаменувалось радикальними змінами в системі міжнародних відносин, поглибленням об'єднавчих тенденцій на Старому континенті та підготовкою до розширення Європейського Союзу (ЄС) на Схід Європи. Охарактеризовано історію становлення зв'язків України з ЄС та розвиток двостороннього співробітництва держави з 15 країнами-членами ЄС: Австрією, Бельгією, Великобританією, Грецією, Данією, Ірландією, Іспанією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною, Португалією, Швецією, Фінляндією, Францією. Проведено системно-інформаційний аналіз історичного дослідження, додатки та персоналії найвпливовіших європейських політиків.

Проаналізовано питання оптимізації загальної концепції європейської інтеграції. Висвітлено соціально-політичну складову європейської стратегії України. Наведено характеристику соціальних орієнтирів співпраці в рамках Європейського Союзу. Розкрито соціальні аспекти реалізації інтеграційних стратегій країн Центрально-Східної Європи. Розглянуто проблеми глобалізації, описано особливості дослідження сучасних тенденцій економічного глобалізму.

Проанализированы вопросы оптимизации общей концепции европейской интеграции. Освещена социально-политическая составляющая часть европейской стратегии Украины. Приведена характеристика социальных ориентиров содружества в рамках Европейского Союза. Раскрыты социальные аспекты реализации интеграционных стратегий стран Центрально-Восточной Европы. Рассмотрены проблемы глобализации, описаны особенности исследования современных тенденций экономического глобализма.

Охарактеризовано онтологічні й елістетичні аспекти власного імені (ВІ) у контексті художнього тексту та у творах американських романтиків. Висвітлено античну традицію філософії імені. Проаналізовано проблему "значення" ВІ, з'ясовано специфіку літературного антропоніма. Розглянуто ім'я як знак, метафору та метонімію, алегорію та символ, міф і текст. Розкрито суть поняття процентності. Увагу приділено романтичному світогляду та феномену ВІ, ігровому модусу номінативної стратегії Вашингтона Ірвінга. Наведено цивілізаційні, психологічні та біблійні характеристики літературних імен у пенталогії Д.Ф. Купера.

Охарактеризованы антологические и элистетические аспекты собственного имени (СИ) в контексте художественного текста и в произведениях американских романтиков. Освещена античная традиция философии имени. Проанализирована проблема "значения" СИ, согласована специфика литературного антропонима. Рассмотрено имя как знак, метафора и метонимия, аллегория и символ, миф и текст. Раскрыта сущность понятия процентности. Внимание уделено романтическому мировоззрению и феномену СИ, игровому модусу номинативной стратегии Вашингтона Ирвинга. Приведены цивилизационные, психологические и библейские характеристики литературных имен в пенталогии Д.Ф. Купера.

Розглянуто питання методології історичного дослідження соціальної політики Європейського Союзу, проаналізовано актуальні проблеми ефективного використання міжнародного досвіду. Визначено соціальні критерії європейського інтеграційного поступу України. Викладено методологію дослідження процесу європейського єднання як інтернаціональної концепції нерозривного взаємозв'язку економічних і соціальних перетворень. Висвітлено європейську дискусію з приводу зміцнення органічної єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Розглянуто досвід підтримання оптимального балансу соціальної справедливості та економічної ефективності, розглянуто процеси модернізації європейської соціальної моделі. Показано специфіку взаємодії моралі та політики в епоху глибинних суспільних перетворень. Викладено сучасні європейські концепції боротьби з бідністю та безробіттям, висвітлено соціальні аспекти глобалізації. Проаналізовано теоретико-методологічні проблеми рецепції європейської моделі демократії та системи цінностей у загальному контексті збагачення методологічного інструментарію сучасної історичної науки.

Рассмотрены вопросы методологии исторического исследования социальной политики Европейского Союза, проанализированы актуальные проблемы эффективного использования международного опыта. Определены социальные критерии европейского интеграционного развития Украины. Изложена методология исследования процесса европейского единения как интернациональной концепции неразрывной взаимосвязи экономических и социальных преобразований. Освещена европейская дискуссия по поводу изменения органического единения внешней и внутренней политики. Рассмотрен опыт поддержки оптимального баланса социальной справедливости и экономической эффективности, рассмотрены процессы модернизации европейской социальной модели. Показана специфика взаимодействия морали и политики в эпоху глубинных общественных преобразований. Изложены современные европейские концепции борьбы с бедностью и безработицей, освещены социальные аспекты глобализации. Проанализированы теоретико-методологические проблемы рецепции европейской модели демократии и системы ценностей в общем контексте обогащения методологического инструментария современной исторической науки.

Уперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз концепту літературного антропоніма та з'ясовано його інтерпретаційний потенціал на підставі методологічного синтезу онтологічного та гносеологічного досвіду тлумачення проблеми імені. З'ясовано механізм перетворення концепту власного імені на базову концепцію літературного твору шляхом незалежної авторської та читацької концептуалізації, що відповідає вимогам класичної методології трансцендентальної аналітики та діалектики. Відзначено, що системний розгляд ключових проблем функціонування антропоніма у художньому тексті уможливлює окреслення літературної антропонімічної моделі як динамічного поєднання семантичного поля та таксономії рівнів функціонування. Застосування даної моделі дозволяє включити літературний антропонім у національну (американську) та загальносвітову асоціативно-вербальну мережу та завдяки цьому визначити антропонімічну своєрідність творів американських романтиків.

Проаналізовано феномен європейського розвитку, його культурно-цивілізаційні параметри та залученість України до даних процесів. Висвітлено тенденції зміцнення цивілізаційних і культурно-політичних вимірів щодо формування ЄС як унікального об'єднання, що нарощує геополітичний вплив та сприяє покращенню і поглибленню інтеграції до загальноконтинентальних масштабів. Увагу приділено європейському вибору України, визначено його цивілізаційну складову, а також розвиток держави та громадянського суспільства в контексті формування спільного європейського простору.

Наведено результати ретроспективного аналізу існування та визнання України як європейської держави. Висвітлено роль і місце Київської Русі в системі взаємовідносин середньовічних європейських держав. Охарактеризовано еволюцію європейської парадигми розвитку України в XIV - XIX ст. Розглянуто політико-правові, економічні, світоглядні та духовно-культурні засади сучасних відносин України з європейськими державами. Увагу приділено сутності, проблемам і перспективам європейської культурно-цивілізаційної визначеності України.

Приведены результаты ретроспективного анализа существования и признания Украины как европейского государства. Освещены роль и место Киевской Руси в системе взаимоотношений средневековых европейских государств. Охарактеризована эволюция европейской парадигмы развития Украины в XIV - XIX вв. Рассмотрены политико-правовые, экономические, мировоззренческие и духовно-культурные основы современных взаимоотношений Украины с европейскими государствами. Уделено внимание сущности, проблемам и перспективам европейской культурно-цивилизационной определенности Украины.

Наведено матеріали про держави, історія яких у різні епохи перетинається з історією України, а також основні міжнародні договори, конференції та конгреси, де Україна виступає суб'єктом або об'єктом. Охарактеризовано українські міста, що формувалися та набували розвитку як осередки загальноєвропейських торговельно-економічних шляхів. Вміщено статті про національні менщини, етноси, які осіли на українських землях внаслідок переселення з-за кордону. Надано відомості про інституції - політичні, громадські, науково-освітні, літературні, створені з метою взаємопізнання та співпраці між Україною та зарубіжжям, а також біографічні довідки про вітчизняних і зарубіжних державних і громадських діячів, істориків, літераторів, митців, науковців, праця яких залишила "українські" сліди у всесвітній історії.

Розглянуто проблему переосмислення теоретичної спадщини історичного матеріалізму у широкому контексті дискурсивної етики. Акцентовано постійний взаємозв'язок і взаємовплив культурно відмінних західних і східних регіонів сучасної Європи.

Розглянуто концептуальні й понятійно-термінологічні особливості метанаративу як методу. Акцентовано необхідність посилення комунікативного потенціалу українського гранд-наративу.

Охарактеризовано цільові орієнтири децентралізації та структурну матрицю економіки України. З'ясовано вплив децентралізації на можливості нарощування фінансового потенціалу суб'єктів господарювання. Узагальнено зарубіжний досвід фінансової та бюджетної децентралізації. Проаналізовано бюджетний дефіцит за умов децентралізованих фінансових ресурсів. Оцінено можливості місцевого самоврядування у використанні фінансового потенціалу територіальних громад. Розглянуто адміністративно-правове забезпечення стабільності банківської системи як умову підвищення рівня фінансової безпеки в Україні. Розроблено методологічний інструментарій дослідження фінансово-економічної безпеки.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми еволюції культурно-історичних цінностей у світлі глобалізаційних процесів. Розкрито модифікації та перспективи політики мультикультуралізму в XXI ст. Доведено провідну роль європейських демократичних цінностей у розбудові правової держави та громадянського суспільства. З урахуванням позитивного досвіду розвинутих європейських країн запропоновано напрями реформування окремих сфер української політики. Визначено особливу роль європейських політичних і культурно-цивілізаційних цінностей для розвитку суспільства в майбутньому.

Зазначено, що видання є хронологічним продовженням попередніх анотованих історичних хронік зовнішньої політики України, присвячених відповідно періодам 1991 - 2003 рр., 2004 - 2007 рр. і 2008 - 2013 рр. Хронологічні межі цього видання, як і попередніх, визначено суто технічно, для зручності систематизації фактичного матеріалу. Разом з тим, період 2014 - 2016 рр. відрізняється особливою зовнішньополітичною активністю України, зокрема у напрямах захисту державного суверенітету країни, відновлення її територіальної цілісності та реалізації євроінтеграційного курсу, що набуло актуальності після анексії Криму Росією і розгортання нею війни на Сході України. Зауважено, що автори хроніки використали щоденну інформацію про факти зовнішньої політики та дипломатичної діяльності України, зафіксовані у провідних вітчизняних періодичних виданнях. Більшість фактів анотовано посиланнями на відповідне джерело інформації. Роботу структуровано за регіональним принципом. Зокрема, подано фактаж відносин України з державами-членами ЄС, іншими країнами Європи, СНД, Північної та Південної Америки, Азії, Близького Сходу, Африки. Фактологічно висвітлено особливості розвитку відносин України з основними міжнародними організаціями.

Наведено історичні нариси, присвячені місцю України в європейському історичному процесі та проявам її європейської присутності у XIX — на початку XXI століть. На широкій і маловідомій джерельній базі досліджуються європейські культурно-цивілізаційні рецепції України у XIX — на початку XX століть, місце українського питання та України в європейській історії XX століття, участь незалежної України в європейському інтеграційному процесі на сучасному етапі. Оригінальний конкретно-історичний матеріал дає змогу глибше осягнути історичі напрями й форми взаємин українців із народами Європи, основні етапи, проблеми й перспективи співпраці України з Європейським Союзом, а також позиції окремих країн-членів ЄС щодо російсько-українського збройного конфлікту впродовж 2014 - 2019 pp.

Робота є продовженням дослідження "Антропонімічний вимір американського романтизму". Базуючись на теоретичних засадах, викладених у попередній розвідці, а також залучаючи інструментарій постмодерної критики (Р. Варт, Ж. Деррида, У. Еко, К. Леві-Строс, Ж. Лакан, X. Блум, Ю.Крістева, П.Рікер) проаналізовано специфіку функціонування літературних антропонімів у творах сучасних знакових письменників.

Прослідковано діалектичну концептуалізацію власного імені в рамках античної філософії. Саме в цей період визрівали два різних підходи до проблеми надання імен - phusei (за природою) та thesei (за домовленістю) - та визначалась відповідність імен сутностям речей. Відтак дискусія щодо характеру номінації та зв'язку між позначенням-іменем та позначенням-носієм перетворювала власне ім'я на філософему, концепт, що поєднує онтологічні та епістемологічні характеристики. Досвід такої дискурсивної трансформації актуалізується у періоди загострення ідеологічної, культурологічної, морально-етичної полеміки навколо імен.

Представлено статті у яких аналізуються історичні та цивілізаційні чинники формування зовнішньої політики країн пострадянського простору, насампред європейські та євразійські. Розглянуто еволюцію зовнішньополітичного курсу пострадянських держав у 1990-х - 2010-х рр. Окреслено стратегії нейтралітету, відкритості, євроорієнтації та ін. Визнано вплив соціально-економічних чинників на зовнішньополітичний процес у країнах пострадянського простору. Описано фактор впливу "Русского мира" на формування політичної ідентичності громадян Центральної Азії. Схарактеризовано доктрину зовнішньополітичного нейтралітету сучасного Туркменістану, зовнішню політику Республіки Казахстан, внутрішні чинники формування зовнішньої політики Таджикистану, стратегію зовнішньої політики Киргизстану. Розкрито економічні засади зовнішньої політики незалежного Азербайджану. Подано інформацію про зовнішню політику Узбекистану і процеси євразійської інтеграції. Виокремлено вплив румунського чиннику зовнішньої політики Республіки Молдова. Висвітлено угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (1994) і принцип єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Означено місце України в світовому геополітичному просторі в 1991-2005 рр. Визначено Європейський вектор як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет відновленої латвійської державності. Доведено багатовекторну парадигму розвитку Республіки Білорусь. Обгрунтовано соціально-економічний розвиток пострадянських країн і їх зовнішньополітичну орієнтацію.